- безумець
- —————————————————————————————безу́мецьіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
безумець
Смотреть что такое "безумець" в других словарях:
безумець — мця, ч. 1) Людина, що втратила розум. 2) Людина, що діє надто нерозсудливо … Український тлумачний словник
безуман — а, ч., діал. Безумець … Український тлумачний словник
шаленець — нця, ч., розм. Те саме, що безумець 2) … Український тлумачний словник
божевільний — (у знач. ім. психічно хвора людина), безрозсудний, осатанілий, несамовитий, безумний, безумець, шаленець, ненормальний, причинний, психічний, психопат, псих, шизофренік, біснуватий, навіжений, оглашенний, скажений, шалений … Словник синонімів української мови
